|
Рубрики
О проекте
Общение
Партнеры
|
| no title
 koty  09/10/2007 12:23
 4308  3  9.67 (3 голосов) Оцени !
|
| no title
volodumurn 30/12/2011 15:17
1851 0  0.00 (0 голосов)Оцени !
Наказ.
Чудо-диво проявись.
Моє тіло схаменись.
Мені зовсім підкорись.
Знову молодим зробись.
В свою молодість вернись.
Щиро долі посміхнись.
Назавжди таким лишись.
Перед часом не схились.
І ніколи не хвались.
Та дивись не забарись.
Постарайся не лінись.
Все буває, подивись.
Щиро віруй та борись.
Сильним бути не втомись.
З розумом навік здружись.
Словом вірним підкріпись.
Впевненістю обгорнись.
Від життя не відірвись.
Успіхом нагородись.
Живи з добром, добром живись.
6.09.11. В.Назаренко.
Мрія мрій.
А я вічно молодий.
Гарний, жвавий та міцний.
Задоволений, хисткий.
Ще не втомний і швидкий.
Та до успіху стрімкий.
Я завжди буду такий.
13.09.11. В. Назаренко.
Прийшов час і треба змінитися.
Скрізь владне свавілля, вже гидко дивитися.
Брехня на брехні вже не може вміститися.
Злодійство без меж не повинно творитися.
Скрізь хочуть як не будь на комусь нажитися.
Усе загрібають, не хочуть ділитися.
Та дурнів шукають, що можуть згодитися.
В тім успіхи мають, не проти хвалитися.
Хоч як допікають, не можна трудитися.
Хто може - тікають, бо ніде подітися.
Слабкі вимирають, не гідно змиритися.
Прийдеться боротися, бо ніяк коритися.
Нас бидлом вважають, то ж треба змінитися.
07.08.11. В.Назаренко.
Такі роковини.
Ми хотіли Україну добру та велику.
На двадцятий рік зробили дуже злу та дику.
Сім мільйонів населення без жалю втрачали.
З усіх гарних намірів здебільш ганьбу мали.
Оце така незалежність та її здобутки.
Де ж той розум, де та совість, де честі набутки.
18.08.11. В.Назаренко.
Заради чого7
Шкода дітей, яких мордують в школі.
Навчаючи брехні й непотребу для долі.
Марнують час вони, сидять бліді і кволі.
Життя перенавчить жорстоко, не по волі.
1.09.11. В. Назаренко.
Так дуріти треба вміти.
Як отак на світі жити.
Ідіотством світ мутити.
Тільки б пити та курити.
Гроші за дурне платити.
Від задоволень тих дуріти.
Все пропити, прокурити.
Здоров’я власне погубити.
Печінку рідну вкрай згноїти.
Хіба для цього треба жити.
Це не можливо зрозуміти.
Бо так дуріти треба вміти.
Чому б себе не пожаліти.
Та з ідіотством покінчити.
Зріктися пити і курити.
Без цих гріхів на світі жити.
Ганьбу на радість замінити.
Та добру волю відродити.
Бо смерть все владна відмінити.
І передчасно усмирити.
Та задоволень всіх лишити.
Хіба це важко розуміти.
14.09.11. В.Назаренко.
Примати.
Ви б хотіли певно знати.
Як і де вчені примати.
Тлумачать всім російські мати.
Як вміють їх коментувати.
По-грамотному підбирати.
Практично, вчасно покривати.
Та зрозуміло виражати.
Чи варто це все переймати.
Та хтозна де таке шукати.
Куди скоріше це надбати.
На п’яних людях споглядати.
Це найогидніші примати.
Не перевершені пруть мати.
Попробуй їх переконати.
Не знатимеш куди тікати.
То ж краще таких не чіпати.
Не варто навіть розмовляти.
Примати, що тут ще сказати.
27.09.11. В.Назаренко.
В партію здоров'я.
Де що маєш, де що знаєш.
Забуваєєш, пам'ятаєш.
Здобуваєш чи втрачаєш.
А головне не помічаєш.
Як за здоров'я не подбаєш.
Все загубиш, сам сконаєш.
Якщо свій розум не тримаєш.
В житті нічого не впіймаєш.
Коли здоров'ю не сприяєш.
То явно з розуму сповзаєш.
В морі брехні перебуваєш.
Не думаєш, чи не встигаєш.
Істину знати не бажаєш.
Та через це не виживаєш.
Все найдорожче полишаєш.
А вихід є, як забажаєш.
В здоров'я партію вступаєш.
Довіру їй завжди являєш.
Підтримуєш і підсобляєш.
Всю Україну виручаєш.
Здоров'ю нації сприяєш.
То й нагороду отримаєш.
Дітей та внуків, всіх спасаєш.
І благодаттю вдовольняєш.
Ну що ще треба, як гадаєш?
6.02.11. В. Назаренко.
Що бажаєм, а що маєм
Час минає день за днем
Сонце світить ,ми живем
Бачим, чуєм,пізнаєм.
Дбайливий пошук скрізь ведем
Талантів, геніїв шукаєм
За десять літ вже дещо маєм
Чимало творів випускаєм
Нажаль постійно відчуваєм
Підтримки владної не маєм
Її постійно скрізь шукаєм
Дику культуру не сприймаєм
Всі біди лиш від неї знаєм
В державі нашій відмічаєм
І виправить цей стан бажаєм
Лиш цю доктрину висуваєм
У творах наших розвиваєм
Мистецтва користь висвітляєм
Та успіху з цього чекаєм
Надрукувати поспішаєм
Але можливості не маєм
Хоч всі шляхи завжди шукаєм
Та проти дію відчуваєм
І читачів не досягаєм
На жаль це так, маєм що маєм
В.Назаренко
Погань.
Жадоба мерзенна усе захопила.
Якась її шльондра на світ народила.
З тих пір стільки бід вона скрізь натворила.
Загарбати все споконвіку хотіла.
Страждань не винних потік спричинила.
Життів не помірно в цім світі згубила.
Все мало та мало про всяк шепотіла.
Давай ще по більше постійно твердила.
Багатство це влада, це слава пихтіла.
І розум людський так навік заразила.
Та зло таким чином по світу плодила.
Хто більше загарба змагання відкрила.
Не важно що горе комусь спорядила.
Не важно що бідних дітей заморила.
Бомжів розвела і калік наробила.
Сиріт спасати не воліла.
Вже все живе звести назріла.
А спинить мерзенну звичайна могила.
Прискорити дійство спроможна лиш сила.
9.09.11. В. Назаренко.
Підлі гроші.
Без грошей хто-життя втрачають.
Їх як людей не поважають.
Ніяк, ніде не виручають.
У рабство гонять, чи вбивають.
Закони їх не захищають.
Таку властивість люди мають.
З грошима люблять та вітають.
Без грошей людьми не вважають.
Всі, хто гроші якось мають.
Неправедно добувають.
Чини собі любі купляють.
Та чесно жити не бажають.
Себе надмірно поважають.
За покидьків не сприймають.
В душі своїй все ж добре знають.
Чого варті, що ховають.
Що заслужили - поковтають.
В свій час в штани понакладають.
Злодійства гучно відригають.
Та пізно буде, хай конають.
Свиням свиняче визначають.
І так по-їхньому кінчають.
12.09.11. В. Назаренко.
Всього на-всього.
Ой біда така велика.
Україна дуже дика.
То там, то тут нахабна пика.
Свавіллям владним злісно смика.
Народ мордує совісті каліка.
Щоб спинить біду велику.
Треба ту нахабну пику.
За поведінку її дику.
В свинарник доживати віку.
Спровадити без лементу і крику.
15.10.11. В.Назаренко.
Цікавість.
Літає анекдот один.
З відрядження вернувсь румин.
Прийшов додому без провин.
А в жінки інший є румин.
Цікаво знати всю новину.
Що той румин сказав румину.
31.10.11. В. Назаренко.
Цікавість. 2
Як розповів один пустун.
Вернувсь з відрядження румун.
Без попередження, хитрун.
А в жінки інший був румун.
Що сказав тоді румун румуну?
Впіймавши отаку фортуну.
1.11.11. В. Назаренко.
Н. Єфремовій.
Чергову брехню за №1351-Н-07 отримав. Ганьба неминуча.
Б. Зайчуку, Н. Єфремовій, О. Міщенко.
Світу про вас.
Мерзотники.
А злодюги з П.Ф.У.
Зробили справу ділову.
Мою діяльність трудову.
Сфабрикували наяву.
Підсунули брехню нову.
І пенсію вікову.
Фальшували в морову.
Підтримку мали дійову.
Від влади дику, тіньову.
Ганьбу родили чергову.
Злодійську, підлу, гнойову.
Конституційну, правову.
Мерзенній владі гробову.
5.11.11. В. Назаренко.
Поламати лохотрон.
Як таке робити, як таке сприймати.
Таємно, підло обирати.
Свій вибір підло приховати.
Натуру рабську проявляти.
Та свою гідність потурати.
Можливість дати фальшувати.
І результати підробляти.
Свій голос десь затушувати.
Це демократією звати.
Не гідно таке витівати.
Достойно треба поступати.
Чесно бажання записати.
Та підписом зафіксувати.
І можна це перевіряти.
Свій голос твердо відстояти.
Присікти спробу фальшувати.
Та лохотрон цей поламати.
21.11.11. В. Назаренко.
Гімн добродія.
Маю я природу божу.
І творю що можу.
Що бажаю не все маю.
А життя розмножу.
Добром його напуваю.
Злом не потривожу.
Від нечисті зберігаю.
Досконалість вводжу.
Плідну силу добуваю.
На благо приложу.
Близьких добром привітаю.
В житті допоможу.
Негаразди подолаю.
Впевнений що зможу.
Щастям долю привітаю.
Благодать примножу.
3.12.11. В. Назаренко.
Смута.
Моя думка все гуляє.
Завжди спокою не має.
Дуже вільно сновигає.
Все чогось та десь шукає.
Проблеми різні розгрібає.
Здебільш брехню перебирає.
А істину собі складає.
Уважно все щось розглядає.
Та все більше помічає.
Що мало праведного знає.
Увагу знову привертає.
Що Україна вимирає.
Народ світ за очі тікає.
Та за якісь гріхи конає.
І явно дурістю хворає.
Тому всі біди притягає.
Вину признати не бажає.
І виходу не відшукає.
А свинство залюбки приймає.
І це ніяк не подолає.
Хоч вже і не залежність має.
Та успіхів в житті не знає.
Можливо збоку хтось впливає.
Злодіїв різних підбирає.
Та партії із них складає.
Смуту в суспільство підкидає.
Досить майстерно виступає.
Для дурнів теми підбирає.
Від справ людських відволікає.
При тім уважно спозирає.
Як цей розбрід все роз’їдає.
Суспільство тишком підриває.
Цим тішиться і підсобляє.
Цькувати дурнів ледь встигає.
Від благо дійства відвертає.
Населення це все приймає.
Злочинців до керма пускає.
Злочинну владу вибирає.
Свинство та дурість зберігає.
А хтось свій урожай збирає.
Грабує, дурить, викрадає.
Ось так держава загниває.
Той дехто вигоду надбає.
На незалежність вже начхає.
Вона як видно не спасає.
А Україна все втрачає.
Розум і совість не вітає.
До чого дійде дідько знає.
А думка все собі гуляє.
Нові проблеми підіймає.
І скоро ще щось відкопає.
16.12.11. В. Назаренко.
Хіба народні.
І знову пруться в депутати.
Чомусь так хочуть керувати.
Щоб черево своє напхати.
За шкуру власну краще дбати.
Народ дурити й оббирати.
Який все мусить вимирати.
По телевізору щоб побрехати.
В газетах пики хизувати.
Закони всяк ігнорувати.
Та конституцію пенати.
Корупцію стимулювати.
На Україну їм начхати.
Це не народні депутати.
Женіть їх люди добрі з хати.
Якщо посміють завітати.
16.12.11. В. Назаренко.
І де вони такі тільки бралися.
Не пишуть це кореспонденти.
І не свідчать документи.
Що українські президенти.
Всі що були-чиїсь агенти.
Досить злочинні елементи.
Хоч би де совісті набралися.
Не працювали, лиш пишалися.
Випендрювалися та каталися.
По світу білому таскалися.
Екскурсіями вдовольнялися.
За кошт державний розважалися.
Діла робити не намагалися.
То ж нікчемами і оставалися.
Бо для України не старалися.
За свою шкуру турбувалися.
А за обов’язки й не бралися.
Закони лиш декларувалися.
Виконувати їх і не збиралися.
Багатства тихо розкрадалися.
До конституції ж зверталися.
Як роковини приближалися.
А ще й гарантами назвалися.
На ній порядними бути клялися.
Насправді нею тільки гралися.
А керуватися й не збиралися.
Над правами людей познущалися.
Народ вимирав – не переймалися.
Від цього і не хвилювалися.
Можливо навіть потішалися.
І де ви тільки такі бралися.
Безвідповідальністю хизувалися.
Безкарними залишалися.
Треба щоб часи помінялися.
Треба щоб за них трохи взялися.
Щоб вони за все поквиталися.
А за свої підлості щоб проклялися.
І пеклом за все покаралися.
19.12.11. В. Назаренко.
|
|
| no title
Invader 01/02/2014 14:36
1793 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
Что может дать нам жизнь?
Какое бренное значение таит она в себе?
Найдутся ли ответы, иль может быть уже нашлись,
И дух восстания пылает уж в тебе.
Мир коварен, он не терпит слабых,
Сила воли, наглость, хитрость в нём нужна.
Если хочешь жить – будь главным,
Заслуги – лишь твои, судьба – твоя.
Терпение – великий дар судьбы,
Не исчисляемый богатствами порока.
Все испытания преодолимы, но трудны,
Попробуй их пройти не испытавши рока.
Вера в честность, дух непоколебимый,
Мысли сила, стойкость, труд,
Но смерть ведь вещь необратимая,
И не поможет тут уж никакой досуг.
Вестники апокалипсиса придут по ваши души,
Не утаить от них грехов, всех мерзких тайн
И спадут вмиг с плеч бедных ваших ноши,
Но не факт, что вы попадёте в рай.
И тайны бытия не предстанут вам нагими,
Но точно рухнет мир в котором жили вы,
Все намеренья, казавшиеся благими,
Утонут в мире смут и черноты.
И звёзды с неба уж не запылают,
И не проснётся бледная луна.
Все иллюзии, мечты, надежны тают,
Впереди лишь темнота.
Небо не поможет, не спасёт тебя от смерти,
У богов иль Бога помощи ты не проси.
Ты же знаешь как всё в жизни сложно,
Не проще ли в небытие уйти?
Но поможет смерть от мучений всех избавить?
Что будет дальше? Вечный сон?
И стоит ль жизнь свою истратить,
Склонившись под тягой страха, ужаса в поклон?
Но пока всё скрыто, тайно,
И тень лежит на мироздании на всём,
А все твои секреты и желанья
В душе надёжно спрятаны и закрыты под замком
|
|
| no title
Spicy 12/10/2007 20:51
3462 1 9.75 (4 голосов)Оцени !
|
| no title
llllllllll 13/03/2010 17:05
2646 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
|
| no title
INFINITY 10/11/2007 22:55
3219 2 9.20 (5 голосов)Оцени !
|
| no title
Гость 06/09/2013 15:36
1792 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
ОН БЫЛ МОЛОД И ГЛУП
Он был молод и глуп, проводя свои ночи в неизвестных объятиях
Жадно глотая пламенный алкоголь
Он надеялся, что лет сорок еще проживет без скуки
А потом умрет, завещая все деньги в публичный дом
Он был дерзок и нерушим, безупречен в словах и мыслях
Как он жил и зачем он жил, он, наверное, не решил
Сколько он бы не нагрешил, ему все простят после этой ночи
Впереди долгие пять часов разговора
Он разрушен, ему бы услышать всего три слова
Он до этого будто бы и не жил, а теперь, её руку в руке сжимая
Говорил, будто целый мир изменился вокруг
- Только ты не хочешь впустить меня в этот круг
- Только ты не веришь моим словам, я, наверное, потерял все сам
И опять по кругу пойдут девицы, спальни, комнаты половицы
Пустота внутри, суета снаружи, а ему-то больше никто не нужен
И хотел бы он, что бы в сорок лет, его сын встречал на пороге дома
А не грустный пес, одиноко воя и смотря на голые спины дам
Что приходят в дом и ночуют там
И последний раз, отводя глаза, он сказал ей в путь, приходи любая
Мои мысли будут всегда с тобой
Ты во мне пробудила жизнь и зарыла сон
Дверь закрой за собой, я прошу тебя
Нету мужества, дверь закрывать за собой
|
|
| no title
Oksana 29/01/2012 16:37
1538 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
Прости меня за нелюбовь,
За сердце, что болит.
За каждый день,что вновь и вновь,
Оно в огне горит.
До тла сгоревшее ЛЮБЛЮ,
Уже не закричит,
И в темноте уж никогда свеча не загорит. |
|
| no title
Oksana 29/01/2012 16:39
1478 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
Я в сети твои попасть была рада,
Ведь большего счастья поверь,мне не надо.
Быть рядом с тобой,и быть ближе к тебе,
Другого как ты,нет на Земле! |
|
| no title
Oksana 29/01/2012 16:50
1547 0 0.00 (0 голосов)Оцени !
О нём я мечтала, его я любила,
Про всё я на свете с ним позабыла,
Но счастье не долго продлилось, увы
А ты меня любишь, скажи мне, а ты? |
|
|
|
Поиск
Вход
Кто активен
10 пользователь(ей) активно ( 1 пользователь(ей) просматривают Галерея изображений) Участников: 0 Гостей: 10 далее...
Произведения
|
"Наше творчество"
) Дата (
