На розлогім клені У старому сквері Пташка одиноко У гіллі сидить. В будинку навпроти Розчинились двері Й захотілось пташці Достатку вкусить.
І майнула юрко У покої хати, Роззирнулась швидко, Облетіла вмить. Так, тут дуже зручно, Тепло, є де спати, Завжди вдосталь їжі, Є що і попить.
Та немає неба, Та немає волі! Ніде розігнатись, Ніде полетіть. Затужила пташка, Здригнулася з болю, А відкриті двері Вітер встиг закрить.
Заметалась бідна По кімнатах в страсі, Всі віконця з сонцем Випробла на міць І та гілка з клену Здалась зараз птасі Запахом свободи Гордих верховіть.
Нащо їй затишок, Нащо їй достаток, Коли крила прагнуть Злету висоти. Розігналась бідна Через усю хату... Через збиті шибки Впала у квітки.
Не змогла піднятись, Бо останні сили Всі вложила в пісню Й вознесла увись: «Не шукайте статку! Не він серцю милий, А свобода неба, Голуба блакить!»
На розлогім клені У старому сквері Пташка одиноко У гіллі сидить. В будинку навпроти Розчинились двері Й захотілось пташці Достатку вкусить.
І майнула юрко У покої хати, Роззирнулась швидко, Облетіла вмить. Так, тут дуже зручно, Тепло, є де спати, Завжди вдосталь їжі, Є що і попить.
Та немає неба, Та немає волі! Ніде розігнатись, Ніде полетіть. Затужила пташка, Здригнулася з болю, А відкриті двері Вітер встиг закрить.
Заметалась бідна По кімнатах в страсі, Всі віконця з сонцем Випробла на міць І та гілка з клену Здалась зараз птасі Запахом свободи Гордих верховіть.
Нащо їй затишок, Нащо їй достаток, Коли крила прагнуть Злету висоти. Розігналась бідна Через усю хату... Через збиті шибки Впала у квітки.
Не змогла піднятись, Бо останні сили Всі вложила в пісню Й вознесла увись: «Не шукайте статку! Не він серцю милий, А свобода неба, Голуба блакить!» |