Рубрики
О проекте
Общение
Партнеры

Не вошедшие в рубрики : Дідова наука (політика)
Написал Гость в 10/05/2010 22:57:56 (664 прочтений) Стихи того же автора

«Що то політика?» - я діда запитав.
«Ото, внучатку, наша біль і сльози.
Дивись! Он бачиш той великий став?
То стільки сліз ми виплакали, може,
Бо хто придумав слово те смішне,
Що, ну ніяк, з життям не пов*язати?
Ну, розумію, десь дорога йде
І нам із неї треба не звертати.
Але дорога завжди - це пряма!
Ось із села, приміром, йде до міста,
А ми петляєм, як ото чума,
І ніколи на хвильку навіть сісти!
А скільки грошей та чума жере,
І скільки там усяких «капеланів»:
Технологів, експертів, страх бере,
Що там зібрався клан політиканів!
От я, приміром, як робив роблю,
Я орю ниву, сію вдячне жито,
Уже зіграли похорон рублю -
Та й гривня чось не хоче нас зігріти!
А всенькі гроші, як то говорять,
Раптово, якось так, позеленіли
І всі в політиці кружляють і вертять,
Над тим олімпом брехні і зневіри.

Не лізь в політику ти, хлопче, нізащо,
Бо не вона цей грішний світ годує!
Що вона дасть оцій землі дошу?
Чи може колір ниви замалює?
А прийде час - і люди все піймуть,
Й не політиканів стануть величати,
А тих, хто цю дорогу зладить в Путь
І, разом з нами, буде прямувати!



«Що то політика?» - я діда запитав.
«Ото, внучатку, наша біль і сльози.
Дивись! Он бачиш той великий став?
То стільки сліз ми виплакали, може,
Бо хто придумав слово те смішне,
Що, ну ніяк, з життям не пов*язати?
Ну, розумію, десь дорога йде
І нам із неї треба не звертати.
Але дорога завжди - це пряма!
Ось із села, приміром, йде до міста,
А ми петляєм, як ото чума,
І ніколи на хвильку навіть сісти!
А скільки грошей та чума жере,
І скільки там усяких «капеланів»:
Технологів, експертів, страх бере,
Що там зібрався клан політиканів!
От я, приміром, як робив роблю,
Я орю ниву, сію вдячне жито,
Уже зіграли похорон рублю -
Та й гривня чось не хоче нас зігріти!
А всенькі гроші, як то говорять,
Раптово, якось так, позеленіли
І всі в політиці кружляють і вертять,
Над тим олімпом брехні і зневіри.

Не лізь в політику ти, хлопче, нізащо,
Бо не вона цей грішний світ годує!
Що вона дасть оцій землі дошу?
Чи може колір ниви замалює?
А прийде час - і люди все піймуть,
Й не політиканів стануть величати,
А тих, хто цю дорогу зладить в Путь
І, разом з нами, буде прямувати!

Оценка: 0.00 (0 голосов) - Оцените этот стих -


Другие стихи
24/11/2020 13:48:00 - Портреты юдиц с жасмином и маками
01/11/2020 14:21:30 - Портреты юдиц с жасмином и алмазами
25/10/2020 15:36:55 - Портреты юдиц с вишнями и ядом
09/10/2020 14:16:14 - Портреты юдиц за чтением и в трауре
09/10/2020 11:25:07 - Если скучно - лист возьму, бумагу
02/10/2020 21:01:17 - Портреты юдиц за млечными столами
27/09/2020 9:00:16 - Верю в истину боли сердечной...
26/09/2020 15:18:13 - Портреты юдиц за винтажными декорациями
20/09/2020 16:07:48 - Портреты юдиц в эфирной лепнине
11/09/2020 12:42:58 - Портреты юдиц в нагорном сумраке

Комментарии принадлежат их авторам. Мы не несем ответственности за их содержание.
Отправитель Нити



Original idea by Stoun. Design by ENVOY.name | YogaRadio - Жизнь в гармонии!

  Rambler's Top100     МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Поиск
Вход
Пользователь:

Пароль:

Запомнить

Забыли пароль?

Регистрация
Кто активен
12 пользователь(ей) активно (9 пользователь(ей) просматривают Наше творчество)

Участников: 0
Гостей: 12

далее...
Произведения