Світанком коло «Пиво»-а Стояли три чуваки Всі у робочій шнязі Неголені, брудні…
Один сказав: - Не варто! Все промине як світ… Сьогодні ти на вахті, А завтра у землі!
А другий: - Ні не згоден! Життя таке святе! Все, що ти робиш потім, Тобі воно верне
- Твоє життя це – стройка, Твоє життя - гівно! А верзеш про Бога, Навіщо це лайно?
- В лайні лиш твої руки, Бо ти їх не мив як срав. Я знаю! Хочу! Вірю! У вищий ідеал!
- Та ні! У що ти віриш? Знов перший закричав… - Ти подивись де диво, А де твоє життя?
Твій Бог – це все шахрайство! Хтось видумав його! Він вигідний лиш владі! Щоб керувати добром…
Щоб це було законне, А це було гріхом! А ви били поклони, Й не підвищували тон!
- А я скажу Петрович, Що ти - дегенерат! При чому тут ще влада! Бог вищий від усіх влад!
Бог – норма і моральність! Бог – правила життя! А ти вандал та бидло, Що піде у небуття…
Твої слова вонючі, Цинічний шлак! Сарказм… Порочить вчення світле - Нехай розсудить Стас
Стас подивився люто, На кожного із них. І голосом пречудним Промовив тихо він:
- Не знаю я особисто Бога, Але кажу таке: Коли літак летить вниз Всі вірять, що він є!
І сила ця незвична, Що названа життям! Початком є щось вище, Чим ти… Чи ти.. Чи я…
Можливо не Ісусик, Можливо й не Сатана, Можливо чорний космос… Та зірок до хріна!
Галактики, безодні, Портали та світи! - Стас! Ти ж німий із роду І весь аж притих…
Ні пташечка, ні вітер, Нічого не шумить Зла тиша вуха ріже А серце аж біжить
- Петрович ти це чув, ні? - А ти це чув також? - Давай візьмемо по сотці… - Ні, краще пів кіло!
Стас, ти… як ся маєш? Чи добре тобі? Чи зле? А Стас лиш очима кліпа, У відповідь є «Меее»
- Та шо б мене три рази!!! Ой ні, краще тебе… - От бачиш, підорасе! А все таки він є!
Автор: Mike Crusher
|