Пам'ять

Дата 02/03/2014 21:48:25 | Тема: Философские

Пам’ять. Хто зміг тебе не розкидати
Мов шмат від пазлу по кімнаті?
Хто ще тебе так береже?
Скажи. Дай відповідь уже.

Початок теплої весни
І кроки до стрімкого сонця.
Скажи. Та тільки не мовчи.
Де те поділося віконце?
Воно таке мале,
Та все ж. Це крок до чогось та нового.
Було страшніше… та нічого.
Все подолаємо. Авжеж!

Зима над нами посміялась
Та швидко зникла.
Знов злякалась.
Нарешті березень зустрівся
Не зміг забути…
Та не вбився.

Ця пам’ять жорстко завиває
Вночі не спить. Не відпускає.
Та хижістю немов, змія
Шепотить: «Нащо ж тобі я?!»
Хто так зберіг? Хто береже і досі?
Цей шепіт пам’яті голосить…..

Втікає час, немов, пісок….
Прибили пам’ять на гвіздок.

02.03.2014


Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=10029