Дата 30/06/2011 10:30:00 | Тема: 

Ми усвідомлювати тільки починаєм,
Яка жахлива доля українців.
Не перше вже століття пожинаєм
Плоди монголів, москалів та німців.

Гнобили нашу землю як хотіли.
Мечем вбивали націю й вогнем.
З плечей батьківські голови летіли.
Їх в землю втоптували танком і конем.

Так в горло, паразити, нам вціпились,
Що до сих пір щелеп не розірвать.
Добряче вже кровинушки напились,
Але ще хочуть шкіру обідрать.

Тому нам тяжко зараз стать на ноги.
Але поки не зламані хребти,
Свободі треба торувать дороги,
Адже наступним можеш стати ти.



Этот стих поступил с сайта
http://www.poets.com.ua

URL этой статьи:
http://www.poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=7625