Відпуска

Дата 11/11/2011 15:20:00 | Тема: Рассказы

Відпустка

- Не-е-є… ну вариш скільки це? Він цілий тиждень зовсім не просихав! - верещав Грант давлячись слиною, - оце відпустка, розумієш?
- Та це, ще так собі… - заявляє йому Виля, - от мій знайомий, це піздець, як погуляв у відпустці!
- А ну, давай, я слухаю! – Грант зробив більш менш серйозне вираз свого туповатого обличчя.
- Ну… - почав Виля, - в останній робочий день, Вася разом із колегами поїхали на пікнік… Ну, зрозуміло випили, так, що всі прокинулись підвечір в суботу, знову випили – вечір неділі… Вже всі збирається коло автобуса, щоб додому відчалити, а Хлопця нема… Де він? Що з ним? – Ніхто й гадки не має… Давай всі його шукати – нема… Лише в понеділок по обіді знайшли - на ялинці спав, без штанів… Одні його до тями давай приводити, інші штани шукають… Штани шукати довелось не довго вони на його директриси опинились… Як? Що? – тільки розмови у всіх. Директриса давай свої штани шукати – вони у секретаря – ще більше розмов в колективі.
- Ну що ж, пів дня пропало, а випивки зосталось трохи - всі вирішили догнатись. Ну, Чувак догнався так, що заблював пів автобуса і ще трохи для сумки директриси залишив… Всі ображені, всі зморені, всі невеселі – поїхали додому. А це Падло по дорозі попросився в клозет збігати. Ну зупинили на узбіччі, біля лісосмуги… 5 хвили нема 10 хвилин нема… Всі нервують… 20 хвилин не має… - СУКА! БЛЕАТЬ, - по всьому автобусі – і всі разом на пошуки, нах… Шукали, що правда не довго… Він Сука в яр злетів… Дістали, виматерили та поїхали собі далі…
- Заїхали в город і Пасажир водію: « - Шеф випускай – я тут живу, тіпа…». Його з радістю випустили, а самі поїхали. Проїхали метрів сто директриса в суму глянула, косметичку певне хотіла дістати – а там… Паніка… Мати… Сльози…
- Персонаж же, знаючи що в олімпійці в нього гаманець з двома сотками гривень – вийшов на сусідньому від його помешкання районі – чисто пивка попити, хоча сам ледве живий був… Найшов пару малознайомих йому приятелів, взяв всім пиво… а сам від пива почав швидко тухнути…
- Розуміючи, що він скоро зовсім відпливе, Чел давай телефонувати дівчатам в надії відвідати їх, але всі його нахуй послали. Він вирішив, що все… досить бухати треба петляти додому. По дорозі додому, проходячи біля банку, Типа конкретно глюкануло і він (Тип), вирішив гроші, які в нього лишились (100 гривень + на проїзд) покласти собі на банківську карточку…
- Зайшовши до банку - замолодив касиршу… Вона пообіцяла провести цю операцію якщо він займеться з нею сексом… Він погодився… Вона в перший черговий перекур потягла його до службового приміщення (насправді в туалет) де все і відбулось… На прощання, на шматочку туалетного папірця вона написала: «Олена-банк-секс» та номер свого мобільного телефону і потайки вкинула йому папірець в кишеню.
- На гроші, що залишились після годування свого поточного рахунку Гай (англ.) все ж таки доїхав додому та відразу ліг спати…
- Щось ти пиздиш мені здається, - недовірливо сказав Карл.
- Та слухай далі, це ще не кінець…
- А як хоч секс був? – знову встряв Карл.
- Секс? Який може бути секс з касиром? Секс як секс – нічого надзвичайного… - обурено відповів Виля. - Слухай далі…
- Просипається він наступного ранку – пипець, де гроші? Нічого не пам’ятає… Давай потроху збирати мозаїку вчорашнього дня, «відновлювати вчора» - як говорять… О! нагадав, що бухав пиво з малознайомими йому приятелями і зрозумів, що це вони в нього спиздили гроші.
- Відразу зателефонував, зібрав декількох нормальних корешів і в сусідський район. Знайшов тих з ким бухав. Поговорили… І хоч вони і клялись, що нічого не брали, але врешті решт сто гривень повернули Типку.
- Повернувся з корешами в свій район, курнули, випили на цю відвойовану сотню – знову Мен під лід пішов… Занесли його додому, ну і все наче гаразд.
- Зранку Муділа прокидається рукою в карман, а там папірець: «Олена-банк-секс» і телефонний номер. Що за Олена? Який банк? Секс? Ну думає варто набрати… Набирає на тому кінці грубий чоловічий голос, який як виявилось належав батькові Олені, який, як виявилось, працює в прокурором та вже його шукає в повну силу…
- Цей, блять, злякався – думає: «треба вйобувати з міста!». Ноги в руки і на автовокзал… В найближчу маршрутку (Сімферополь-Керч). Ну це розумієш - як не щастить так не щастить у всьому – водій маршрутки, під’їжджаючи до Керчі, задивися на дівчину в міні-спідниці та не вписався в поворот… Маршрутка вилетіла з траси, а Чел головою нормально по склу вдарився і відразу ж відрубився.
- Приїхала «швидка» Клієнта на каталку і в лікарню. Там його привели до тями і поставили діагноз, щось на зразок струс головного мозку і часткова амнезія… Ну Вася в палаті роздуплився трохи, але ж ніхуя не пам’ятає – його направили до невропатолога. Виписали направлення все як слід, ну взагалі все зробили красиво…
- Ну сам знаєш наші державні лікарні – не на одному кабінеті номера немає, а надписи на дверях стерті, що прочитати не реально… Він шукав-шукав і наче знайшов. Зайшов «здрасте» і все таке, а там доктор жінка років сорока, якраз з подругою по мобілці розмовляла… Він їй «ось тіпа направляння і все таке» - вона вихопила листочок, та не дивлячись кинула собі в шухляду, і каже: «ну що почнемо як ти прийшов?» Той тільки гривою хитнуть устиг – вона його в позу і клізму в сраку… Тут він і здогадався, що не вгадав з кабінетом, ну що робить прийшлось вже терпіти, добре хоч на халяву…
- Ну, що вийшов він після клізми та відновив пошуки невропатолога… Знайшов! Щоправда зовсім в іншому корпусі переховувався той… Черга двадцять чоловік. Ну що робить став чекати… Перші тривожні нотки виникли за п’ять хворих до входу… Ще через два пацієнта, срати захотілось так, що гівно з очей трохи не вилізало, але ж уже майже дочекався… І ось вже його черга, а встати з крісла не може бо піздец буде… Всі, хто за ним, йому: «мов йди, твоя черга», а він і підвестись не встиг… ну як це сталось… Тут його з лікарні і поперли, ще й по фейсу «на дорожку» вручили… двічі…
- Нарешті вийшов він з лікарні і що? Чуже місто (десь в Керчі)… Жодних знайомих… Ні грошей, ні документів… Сам він в піжамі… Та ще й в обісраній… ААА! Пішов на зупинку півгодини намагався у перехожих стрельнути цигарку, але запах всіх відлякував… Одного разу додатково ледь не отримав пілюлей… Коли якась жінка: «Ви в біді? Допомога потрібна? Так, ну добре, ходимо до мене переодягнетесь, покупаєтесь… тут поруч».
- Пішли вони до неї, - і справді поруч… Він покупався… Вона йому одяг занесла, щоправда жіночий, бо інакшого в неї не було – сарафанчик червоного кольору… Ну, що робить одягнув… Вийшов вона його до столу, нагодувала, випити налила… Він їй розповів все, що пам’ятає про себе та своє життя, а вона зі співчуттям «так-так… бідненький…» все вислухала, а далі йому каже «іди в спальню проспись трохи, а я в магазин, щось на вечерю куплю та проб’ю як там маршрутки ходять до Сімфа, ок?» - «Ок!».
- Просипається він, десь після обіду… тільки вставати а ніхуя, руки ноги зв’язані… Він повертає голову а жінка в купальнику з латексу, масці кішки і з величезним резиновим хуєм салатового кольору на трусах, а позаду неї камера вимкнена… Чел аж зомлів…
- Ха-ха ха-ха га-ха, - засміявся Грант. – Оце так…
- Ну години зо дві вона його страпонила во всі дири, - продовжив Виля, - а потім у відеокамері зарядка сіла і вона загубила інтерес до Хлопця та дійсно направилась в магазин, заливши камеру заряджатись…
- Поки жінка вибирали покупки в супермаркеті – її жертва перегризши мотузки, звільнилась і миттєво втекла з квартири, кульгаючи на дві ноги та тримаючись за п’яту точку, не додумавшись стерти відео с камери, чи в якості помсти насрати на журнальний столік у вітальні…
- Ну Вася вибіг і пробіг ще 0,2 кілометра, поки дихалка не запищала… Зупинився і побачив в десяти метрах паб, точніше генделик, точніше гівно-бар, точніше відстійник… Він подумав: «там люди добрі, п’ючі , я сам такий… Мене приймуть за свого, пригостять і пожаліють…»… І швидким кроком направився в заклад якщо це слово вживається по відношенню до будівлі з бухлом та алкоголіками обтягнутою мутною клейонкою; забувши абсолютно про те в чому він одягнутий… Місцева гопота відреагувала оперативно – Персонаж і пояснити не встиг, навіть і почати щось пояснювати не встиг як на нього накинулась зграя гопників з криками «Пиздіть, підара!»… Пояснити як він звідти вибрався живим, я не зможу… Пощастило нарешті, хоч в чомусь…
- Ось… Провалявся Бідолага десь біля смітника до самого ранку, при цьому знайшов там собі якість старі джинсові штани, порвані резинові тапки та сонцезахисні окуляри без однієї лінзи. Тіло в синцях, все болить голова паморочиться, в роті присмак крові, підтошнює, а на лиці взагалі жодного уцілілого місця не має – синці, синяки, подряпини, шрами, рубці, фінгали, гематоми, порізи, забої тощо… Ніс розбитий, очі позатікали, декілька зубів хитаються… Взагалі красень…
- Так ось… він у когось випитав в якій стороні Сімферополь знаходиться і туди він і направився… Йшов Чел здебільшого подвір’ями, щоб не натрапити на патруль, лякаючи до смерті молодих мамочок та їх маленьких спиногризів… Десь через годину, може трохи менше вийшов він на трасу і пішов на захід Кримського півострову… Якщо йому вірити, то він пройшов трохи менше десяти кілометрів перш ніж зловити собі автівку… Під вечір, його підібрав якийсь дальнобійник, якого він розповів все про свої пригоди… Дальнобійник був дуже чуйною та милосердною людиною та поділився із Мудаком грошима, бухлом та одягом.. на додачу біля Сімферополя, дальнобійник зняв для двох повій, з якими вони повеселилися до самого, не користаючи контрацептивами та наражаючи себе на небезпеку… Цього разу Мудаку повезло менше – його партнерша був сифіліс - джекпот…
- Прокинувшись в обід, в кабінці в обіймах дальнобійника, із шаленим болем у сраці, Чувак направився нарешті до себе додому, де його вже давно випасали друзі його малознайомих приятелів, яких він нещодавно дуже образив… Не дивлячись, на те що Чел, ще не відійшов від минулого побиття, його непогано замісили і в цей раз… Та ще пообіцяди йому повторити заміс, якщо він не поверне сто гривень в найближчі три дня…
- Відпочивши за гаражем години зо дві він пішов до своєї квартири… Не дивлячись на двократне побиття за минулу добу, перше що він отримав при вході до квартири, так це ляпас від матері, і на додачу цілий вагон матів в свою адресу… сьогодні з Прокуратури Центрального району на адресу та імя Чела надійшла повістка про виклик його для допиту в справі про зґвалтування…
- Перебуваючи в полу афективному стані він вжив, «залпом» 200 грамів горілки після чого поплів до ванної кімнати в надії «змити це все»… ставши під душ Вася дізнався, що «жековци» перекрили воду на найближчі п’ять днів… Вилізаючи з ванни, із злістю та розпачем в душі, при цьому перебуваючи в стані сильної алкогольної інтоксикації, він під слизнувся та при падіння зламав собі ногу…
- На цьому його пригоди нарешті завершились! – урочисто закінчив Виля. – Ну як? Сподобалось?



Mike Good



Этот стих поступил с сайта Стихи поэтов современности
https://poets.com.ua

URL этой статьи:
https://poets.com.ua/modules/news/article.php?storyid=8014