|
О любви : Утопленница
|
| Написал Гость в 14/04/2009 17:58:16 (2003 прочтений) |
Там где ивы терзают речную гладь, она вышла с бокалом печали, устремленная Богу душу отдать, лишь бы с ним небеса повенчали
Как луна утопилась золотою монетой, и багряной сделала пробу, так она Ярослава в лиловом плаще, осветила присутствием воду!
Она краше мечты, эталон красоты, кудри ворона черного крылья, и глаза как подснежники светят в ночи, даже волки в поляне завыли Не бежала, летела в пучину на дно, тонкий стан буйным ветром уносит! От тоски, от тоски зарыдали слова, будто иволга в поле голосит.
«Без него я не я, без него пустота я забытое старое дерево… Без него я не плод ,а терновник в саду, и в любовь без любви, не верю я…
Что ты плачешь краса, посмотри в небеса! Сколько звездочек в небе искрится! Только сам стал звезда,и уже никогда, поцелуй мне во снах не приснится.» ...................................................
Дунул легкий ветерок,лилии раскрылись, и нелепые лучи в новый день влюбились, все как есть, растет трава,соловей играет, только там на дне илистом... Ярослава тает….
|
|
|
О любви : 20
|
| Написал Seamni в 14/04/2009 15:27:43 (1366 прочтений) |
Відчиняти чужі двері завжди важко Все стає легко коли з порогу вдихаю твій аромат Я змішуюсь з ментоловим димом, з твоїми парфумами, з музикою що тремтить у повітрі Левітуючи необережно зачіпаю, плутаюсь у твоїх думках, що зависли літніми павутинками, куйовджу твоє волосся, зношу твій щойно відремонтований дах хапаю за руку і різко вверх без розбігу і плавного зльоту лиш так! інакше не треба, інакше кожна уміє... блокуючи сигнал мобільного зв'язку перекриваючи хвилі короткі і довгі радіо і телебачення спалюючи газети писані і не писані правила Вверх! не боячись що повертатись доведеться на згарище... вверх танцювати на молодому місяці наші божевільні танці сплітати сонячні промені і гойдатись на них як у дитинстві до легкого запаморочення до повної невагомості Дивись як легко стрибати від зірки до зірки здувати з них золотий пил який налипає на небо і утворює нові зірки Спробуй наздожени! я сміючись дивлюсь як ти невпевнено і трохи незграбно переступаєш Так ти мене ніколи не наздоженеш! я заливаюсь сміхом на мить втрачаю рівновагу і падаю ти за мною Летимо! вниз... до блакитної клітки... кінець польоту... я розсипаюсь цвітом на згарищі нашого світу так добре.... Але ти збираєш мене до купи знов свариш за безвідповідальність і нерозсудливість одразу хапаєшся за інструменти і лагодиш свій дах...
Відчиняти твої двері завжди важко навряд мені вистачить сили зробити це ще раз....
|
|
|
О любви : То не я тебя в поле ищу...
|
| Написал Serg в 13/04/2009 9:56:41 (1333 прочтений) |
То не я тебя в поле ищу То не ветер гуляет с грозою То любовь моя точит росу То мечты мои ходят с весною
То не мысли мои по лугам То не плачь мой по чистому полю Это счастье мое по рукам Вдаль уносят куда-то на волю
То не дождь осыпает стога То не птица рождает улыбку Это я возложил берега На твои одинокие пытки
То не я говорю что люблю То не я тебе песнь воспеваю Это ветер несет нам зарю И под ней мы с тобою растаем...
|
|
|
О любви : А ведь ты так любила...
|
| Написал Serg в 12/04/2009 15:10:00 (1335 прочтений) |
А ведь ты так любила А ведь я не сберег Знаю я, счастье было Но ушло за порог
Знаю точно, когда-то Мы мечтали вдвоем А теперь виновато С тобой порознь поем
А теперь мы не рядом Лишь седая луна Развела звездопадом Нас с тобой навсегда
|
|
|
|
О любви : размечтался
|
| Написал Gesha_S в 14/04/2009 15:30:00 (1349 прочтений) |
Я так люблю когда читаешь Стихи что сам ты написал И днём и ночью сочиняешь Всегда об этом ты мечтал
Слушать их готова вечность Твой грубоватый баритон Я признаю какая чесность ! Слова и сердце в унисон
Тебя наверно вдохновляю Стихов же много обо мне Знаю любишь и я таю... Но лучше денег дай (мене)... |
|
|
О любви : 19
|
| Написал Seamni в 14/04/2009 15:26:15 (1361 прочтений) |
Дурненький, та що ти таке кажеш! Неможливо танцювати під тишу? Віддаватись музиці, цілувати дощ? Я буваю занадто дивною для тебе? Занадто дикою? Ти міг би звикнути... Ти мав би зникнути... Кажеш мені потрібно покинути ілюзії? Триматись за щось справжнє, за пластмасу і залізо? Знаєш скоро 12-та година, давай прощатись вже пізно.... Дійшовши разом до центру систем координат, наші шляхи розійдуться... Ти обереш звичні, реальні 1, 2, 3:00... я ж зверну у мінуси, все-одно ти давно в обіймах іншої, теплої, не моєї весни А ти б міг теж спробувати - це не страшно! Так, звідти нема дороги назад, тільки вверх, до вогнів... посміхнись мені.... Чуєш мелодію. що лине з музичної скриньки у моїх грудях? як розливаються сріблом подаровані тобою дзвіночки в моїй голові? ні? Ми різні.... Я народжуюсь влітку, простягаю руки сонцю, ти римуєшся з осінню... а я відчуваю з кожним словом спустошуюсь, віддаюсь тобі повністю.... А ти не віриш і лиш міцніше стискаєш руку. Кажеш все це дурниця? все не реальне? Я забагато мрію? Ні! не захворіла! я не жартую.... Ти знаєш, я трохи стомилась і паморочиться в голові.... я напевно от-тут ненадовго приляжу.... І струмом останнє тепло по твоїй руці...
|
|
|
О любви : Прощальный
|
| Написал Nessy в 13/04/2009 16:09:14 (2922 прочтений) |
 Я не смогу захлопнуть дверь, Ты очень нужен мне, поверь. Но вот осталась я одна И лишь в квартире тишина Напомнит снова о тебе И о несбывшейся мечте.
Я буду верить, ждать любить. Я не смогу тебя забыть. И время быстро пролетело, И все, что я тогда успела - Кусочек счастья испытать, Но не сумела удержать...
А слезы катятся из глаз... Прошу вас, только не сейчас! Мне надо сильной быть, собраться И всем вокруг в лицо смеяться, Так, будто счастлива, живая... Хотя тебе совсем чужая.
Убить мне надо эту боль, Что называется Любовь... Собрать всю волю и разбить, Ведь так нельзя на свете жить - Мечтой несбыточной, далекой И быть навеки одинокой...
Я отдаю тебя судьбе - Она вернет меня тебе. Если решат так небеса, Я загляну в твои глаза. Но зря надеяться не буду. Уйду, но вряд ли позабуду... |
|
|
О любви : Я никогда не стану вором...
|
| Написал Serg в 13/04/2009 7:45:48 (1532 прочтений) |
Я никогда не стану вором Я никогда не буду красть Мне милый взгляд до боли дорог Мне не по вкусу ваша масть
Я никогда не буду плакать Пусть даже боль стучит в висках А на душе дожди и слякоть Но я смогу с коленей встать
Я никогда не крикну: “Хватит” Ты бей меня, любви заря Тобой случайно я был зачат С тобой умру я, погодя
С тобой пройду по жизни рядом И ничего не надо мне Лишь сердца стук, под кротким взглядом В какой-то дальней стороне.
|
|
|
О любви : Я не смогу тебя оставить...
|
| Написал Serg в 12/04/2009 10:55:28 (2078 прочтений) |
Я не смогу тебя оставить Пусть даже мокрый листопад Мне душу вечно будет плавить И днем и ночью, по сто крат
Я не смогу тебя оставить И не смогу я разлюбить Я не забуду, да и память Не даст тебя мне позабыть
Она не даст, а я не кину Ведь ты прекрасней всех вокруг Я окунусь в твою пучину Ласканий нежных, сладких рук
Ласканий сердца, может взгляда Ведь мы вдвоем, и никого Лишь мы одни, мы вечно рядом Средь счастья, только своего
|
|
|